Вінілові платівки відносять до одного з найбільш довгоживучих музичних форматів, які все ще використовуються в музичній індустрії. Дуже популярний у 70-х та 80-х роках вініл залишався найбільш ефективним інструментом у приватному розповсюдженні музичних та інших записів. Не треба було чекати, доки почуєш улюблену пісню по радіо. Вініл справді заворожував. З’явився новий попит, ринок, і, звісно, нові пропозиції. Історія виникнення вінілу, чому повернулася мода на старі платівки, цікаві факти та міфи — про це та багато іншого ви дізнаєтесь, дочитавши статтю до кінця. Радимо вам вінілові платівки Реп та Хіп Хоп замовити вот тут Plativka.
Історія появи вінілових платівок
Музика супроводжує нас із незапам’ятних часів. Пісні створювалися ще за давніх часів. Однак у ті часи не було форми запису. На той час єдиною формою відтворення музики була пряма трансляція з акомпанементом або без нього. Перші спроби запису звуку сталися на початку ХІХ століття.
Попередником програвачів та вінілових платівок був фонограф, який винайшов Леон Скотт у 1857 році. Винахідник настільки був натхненний будовою людського вуха, що вигадав прилад, що нагадує слуховий апарат, барабанну перетинку та кісточки. Роль слухового проходу та барабанної перетинки виконувала туба або відкрита втулка з еластичною мембраною. Цей пристрій з пульсуючим інструментом залишало слід на покритій барвником сажею паперовим або скляним колесом, що рухається. Звук виходив через трубки, він передавався через мембрану, створюючи запис звукової хвилі. Регулюючи швидкість переміщення поля запису, можна було або записати коротке, але детальне зображення хвилі чи захопити довші. 1857 року Леон Скотт запатентував фоноавтограф. Цей інструмент дозволяв записувати графічні звукові хвилі.
В 1877 Томас Едісон створив фонограф, тобто перший пристрій, що дозволяє записувати, і відтворювати звуки. Незважаючи на схожість назви, не існує жодних документальних підтверджень, що фонограф Едісона був заснований на винаході Скотта.
Фонограф був об’єкт, створений з латуні. Розмір – близько десяти сантиметрів у діаметрі. На цьому циліндрі були відсікання в спіралі 2,5 мм завширшки, а поверхня його була вкрита фольгою.
Ініціатором нової ідеї про запис музики був Еміль Берлінер. У 1880 році Берлінер представив прототип фонографа. Перші диски ролики Берлінера були виготовлені з цинку і вкриті шаром воску. Однак, ролики для запису були з дефектом, який виникав через постійну швидкість обертання. Це знижувало правильність відтворення високих частот.
Однак переваги використання ролика фонографа у кілька разів компенсували цей недолік. І невдовзі, 1887 року Берлінер отримав патент на свій винахід.